среда, 28 января 2015 г.

nous... nous allons! Франція!

О 7 в Парижі дощ, сум... Слухаю ZAZ" la pluie ". Дощ падає, падає... Від такого настрою не втечеш ні у Париж, ні на іншу планету. 
"Сейчас к вам подойдут очень загорелые мальчики, будут предлагать купить бреллоки, не бойтесь покупать, у них действительно дешево". І вже біжать темні хлопці! Як же ж круто й щиро посміхаються темношкірі, настрій одразу вгору!:) Іспанська? російська? французька? не проблема, вони зрозуміють кожного й підтримають розмову з вами.
Ось вона, Ейфелева вежа. А я нічого і не очікувала від неї. Знаю, що багатьом вона здається маленькою, й трохи розчаровує. Ввечері круто грають вогники- це таак:)
По Парижу ходять бізнесвумени, які питають " Do you speak English?", після цього пропонують поставити свій підпис ( збирають підпии дшя допомоги дітям, і т.д., петиції) і дати їм грошей!( несподівано, так?). Ми не купились на це, але їх справді багато. Тому ми казали, що не знаєм інгліш.

В екскурсійному автобусі


Лувр зсередини
Мона... Мона Ліза:)

Скоро автобус... Їдемо в готель, а завтра -Діснейленд! Поки прогулюємось біля запунки. Як же ж Париж схожий на Одесу.

вторник, 27 января 2015 г.

Мої улюблені цитати, поезія, думки, мотивація

Запомните, никто ничего вам не должен. И вы не должны. Не стройте планов на других людей, ни на что не надейтесь. Ибо все разочаровывают… Так что, мои пожелания каждому из вас: возьмите себя в руки и заботьтесь только о себе.
Мила Кунис



"Я убеждён, что единственная вещь, которая помогла мне продолжать дело была то, что я любил своё дело. Вам надо найти то, что вы любите. И это так же верно для работы, как и для отношений. Ваша работа заполнит большую часть жизни и единственный способ быть полностью довольным – делать то, что по-вашему является великим делом. И единственный способ делать великие дела – любить то, что вы делаете".

Стив Джобс




Ліна КОСТЕНКО
УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО

Над шляхом, при долині, біля старого граба,
де біла-біла хатка стоїть на самоті,
живе там дід та баба, і курочка в них ряба,
вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,
і вишні чорноокі стоять до холодів.
Хитаються патлашки уздовж всії стежини,
і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.
А потім довго-довго на призьбі ще сидять.
Я знаю, дід та баба - це коли є онуки,
а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.
І хтось до когось їде тим шляхом золотим.
Остання в світі казка сидить під образами.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин…


Принцип жаби.

Що буде, якщо кинути жабу в каструлю з гарячою водою? Вона одразу ж вирішить: «Тут незатишно. Треба швидше тікати». І тут же вискочить. А що, якщо ту ж саму жабу покласти в каструлю з холодною водою, поставити на плиту і поступово нагрівати? Жаба розслабиться. Вона, звичайно, помітить, що стає тепліше, але подумає: «Трошки зайвого тепла не зашкодить». А закінчиться все тим, що вона звариться.

Мораль: багато чого в житті накопичується поступово. Борги, зайва вага і погане здоров'я, знання, добробут. Пам'ятайте про тенденції. Не можна недооцінювати дрібниці!

        Я могу делать все что угодно и потому не делаю ничего. Фредерик Бегбедер.

        Нет ничего, что не проедолевалось бы трудом. Джордано Бруно.

        Ибо только молодые видят жизнь впереди, и только совсем старые видят жизнь позади ; остальные, те, что между ними, так заняты жизнью, что не видят ничего. Рэй Бредбери.

      На свете есть столь серьезные вещи, что говорить о них можно только шутя. Нильс Бор.

      Все к лучшему в этом лучшем из миров. Вольтер.

      Веди себя так, будто ты уже счастлив, и ты действительно станешь счастливее. Дейл Карнеги.

     Никогда не думайте о том, что думают о вас люди. Они гораздо более озабочены тем, что вы думаете о них. Курт Кобейн.

     Когда что-нибудь прочно заседает в моей голове, или что-нибудь очень сильно меня волнует, я просто представляю, что сижу на Марсе и смотрю на Землю с сумасшедшей высоты. Вот тогда ты перестаешь бояться. Тогда ты не чувствуешь боли. Когда ты понимаешь, что ты никто, то и твои проблемы кажутся ничтожными. Хит Леджер.

 
Просыпаясь утром, спроси себя : "Что я должен сделать?". Вечером, прежде чем заснуть: "Что я сделал?". Пифагор.

Не гоняйся за счастьем: оно всегда находится в тебе самом. Пифагор.

Невежда - это человек, который не знает того, что вы только что узнали. Уилл Роджерс.

Делай, что можешь, с тем что имеешь, там, где ты есть. Теодор Рузвельт.

И еще вам не следует думать, будто в Мире есть такой специальный полезный дядя, который знает, как вам жить дальше. Макс Фрай.

І на оновленій землі 
Врага не буде, супостата, 
А буде син і буде мати, 
І будуть люди на землі
 

Цитата з поезії Т. Г. Шевченка «І Архімед, і Галілей» (1860).






воскресенье, 25 января 2015 г.

Велика Європа

Почався новий 2015. Я багато чого зрозуміла за 2014, а головне це те, що не можна втрачати можливостей. Їдемо в євротур! Спочатку Польща ( Ополє) , потім Німеччина ( Дрезден ), після Дрездену Париж і Діснейленд, Чехія ( Прага) й в кінці Краків й додому в Україну - у Львів.
Ось ми вже в потязі - усі четверо. В одному вагоні з нами ще незнайомі, такі ж як ми мандрівники. Наступного дня ввечері сідаємо в наш, такий довгоочікуваний, автобус. Багато школяриків, студенти з Острозької акакдемії й ми, одесити:) Загалом десь 60 людей. Перша ніч в автобусі виявилась не такою легкою, хочеться покрутитися, як в ліжку. Але ні, сильно не покрутишся. О півночі перетинаємо кордон.
Ура, ми тепер в Польщі! Зранку ми вже в Ополє, в студентському гуртожитку. Скрізь чисто, нові меблі, одним словом - приємно знаходитися! Потім зустріч з дядею-організатором , який виявився дуже прикольним на жарти:) Вввечері боулінг, прогулянка містом. Йдемо в місцевий супермаркет "Bedrьonka", купляємо водичку по 0.59 злотих за 1.5 літра ( десь 3.5 грн). Ну все, всєм спать!



 О четвертій ранку виселяємося, досипаємо в автобусі. Дорога на Дрезден! Їдемо- 100 км до Дрездену - 50 км до Дрездену - 13 км до Дрездену... Зупиняємося. Зупиняє нас машинка ZOLL. Сказали чекати ще одну таку машинку, Чекали десь 1.5 години. Оштрафували, за те, що їхали безкоштовно по платному автобану. І знайшли ж, вислідкували, німці! Оштрафували водія звичайно. ну все через 20 хвилин вже видніється Дрезден на Ельбі.


 Та не тебе ми фоткаєм, а трамвайчик:)

        Дрезденська галерея
                                                         

                             
Тиждень подорожей, а спогадів на життя. В кожній країні ми спілкувались з цікавими доброзичливими людьми, що дуже приємно. Розумієш, що незважаючи на національність, расу й інши ознаки,доброта є в кожному. Людяність - ось що обєднує всіх.