Ностальгія?

Ні, не ностальгія:) Час від часу згадую веселі уроки фізики. Трохи не вистачає. А взагалі зрозуміла, що треба проживати життя на максимум, просто виживати його на 100 %. Усе. Повністю. Докладати максимум зусиль. Бо дуже це складна цікава  і вразлива штука. Ну ж мо! :)

Втома

Як круто втомлюватися від важкої роботи. Просто відпочивати. Я відчуваю задоволення від гри, хоча ми й програли! :)

Я піду в далекі гори!

Співає чудово! Дійсно передає атмосферу Карпат, гірських річок, української природи.

Подорожі тривають. Цього разу, Івано-Франківськ - наш перший пункт. Потім Верховина, Криворівня, Косів і знову ж Івано-Франківськ. 

Подорожуйте, студенти!

Подорожуйте! Дивуйтеся, яка чарівна Україна! Тим паче, що дуже дешево подорожувати студентам. Сплачуєте тільки 50% квитка на потяг. Користуйтеся цим! А враження безцінні!

Файне міcто Тернопіль

 Близько 4 ранку. Ми з Оленкою на вокзалі. На вокзалі Теронополя. Настрій піднесений і бадьорий. Просто неперевершено. Снігова тиша. Людей майже немає. Це так чудово!!! Хочу ще! І ми гуляємо Тернополем о 4 ранку. Місто таке затишне, маленьке. Немає величезних багатоповерхівок, видно небо. Гуляли, ми гуляли, зігрились у під'їзді. Ніколи не забуду цю нічну чарівну атмосферу. Тиша, сніг, незнайоме, але вже улюблене місто. 

 І ось ми вже в Чорткові, а незабаром вдома в Оленки, в Білому. Тепло й затишно. Мама Оленки заварила нам чай, дуже дуже смачний - з квіточками різними і такий ароматний. 

Було холодно, але зігрівала дружня атмосфера. І не тільки:) ( а ще глінтвейн ). Люди, яких я бачила впереше в житті, були такі привітні й добрі. 

 Як круто кататись на санях ( а гринджоли не маленькі - розміром як стіл ), коли чисте небо вкрите зірками, коли під ногами хрустить свіжий сніг, коли навколо гори. Враження незабутні. 

Блукати?

Цей блог про Україну. Про мандрівки. Про блукання і тиняння просторами безмежної і чарівної природи рідної країни. Про добрих людей і про цікаві спогади.